У рейтингу легкості ведення бізнесу цього року лідирує Сінгапур. До першої п’ятірки увійшли також Гонконг, Нова Зеландія, Великобританія та США.
Україна, порівняно з минулорічним звітом, піднялася на дві сходинки – зі 147-го на 145-те місце.
Керівник представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер наголошує, що український уряд намагається проводити реформи для пом’якшення бізнес-клімату, проте ці зусилля не порівняти із зусиллями країн, які потрапили до сотні.
«Так, Україна зробила дещо: трохи поліпшила інвестиційний клімат, зменшила вимоги до ліцензування бізнесу. Це важливі кроки, які не можна недооцінювати. Але вони ситуативні і не призводять до глобального ефекту, який можна спостерігати в інших країнах, наприклад, у Грузії», – вважає він.
Податкова система відлякує інвесторів
Цього року у звіті вирішили не враховувати показник зайнятості населення. До критеріїв, за якими визначали легкість ведення бізнесу в тій чи іншій країні, – зокрема процедури відкриття бізнесу, одержання кредитів, захист прав інвесторів, сплата податків.
«Як і раніше, в Україні погана ситуація з податками, з видачею дозволів на будівництво, а також із реєстрацією власності та закриттям бізнесу», – аналізує оприлюднений рейтинг голова українського представництва Міжнародної фінансової корпорації Олена Волошина.
Щодо процедури сплати податків в Україні, то цю категорію у Світовому банку вважають чи не вирішальною для оцінки легкості ведення бізнесу. Аналітики рекомендують українському урядові у якнайшвидші терміни встановити єдину ставку внеску на соціальне страхування, а також запровадити єдиний щорічний платіж для податків на землю, транспортні засоби та довкілля.
Заважає бюрократія
Водночас, на думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, питання полягає не стільки в уніфікації податків, скільки у спрощенні процедури їх сплати.
«Проблема в адміністративних бар’єрах для здійснення бізнесу. Наприклад, у тому, скільки днів треба витратити для того, щоб відкрити підприємство, і скільки для того, щоб закрити. Податки – це дійсно дуже важливе питання, але в українських умовах наріжним каменем залишається саме питання адміністрування цього процесу», – додає він.
Нині, за підрахунками Світового банку, в Україні передбачено 135 податкових платежів на рік, а для здійснення всіх цих розрахунків підприємствам щороку доводиться витрачати понад 650 годин.
Україна, порівняно з минулорічним звітом, піднялася на дві сходинки – зі 147-го на 145-те місце.
Керівник представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер наголошує, що український уряд намагається проводити реформи для пом’якшення бізнес-клімату, проте ці зусилля не порівняти із зусиллями країн, які потрапили до сотні.
«Так, Україна зробила дещо: трохи поліпшила інвестиційний клімат, зменшила вимоги до ліцензування бізнесу. Це важливі кроки, які не можна недооцінювати. Але вони ситуативні і не призводять до глобального ефекту, який можна спостерігати в інших країнах, наприклад, у Грузії», – вважає він.
Податкова система відлякує інвесторів
Цього року у звіті вирішили не враховувати показник зайнятості населення. До критеріїв, за якими визначали легкість ведення бізнесу в тій чи іншій країні, – зокрема процедури відкриття бізнесу, одержання кредитів, захист прав інвесторів, сплата податків.
«Як і раніше, в Україні погана ситуація з податками, з видачею дозволів на будівництво, а також із реєстрацією власності та закриттям бізнесу», – аналізує оприлюднений рейтинг голова українського представництва Міжнародної фінансової корпорації Олена Волошина.
Щодо процедури сплати податків в Україні, то цю категорію у Світовому банку вважають чи не вирішальною для оцінки легкості ведення бізнесу. Аналітики рекомендують українському урядові у якнайшвидші терміни встановити єдину ставку внеску на соціальне страхування, а також запровадити єдиний щорічний платіж для податків на землю, транспортні засоби та довкілля.
Заважає бюрократія
Водночас, на думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, питання полягає не стільки в уніфікації податків, скільки у спрощенні процедури їх сплати.
«Проблема в адміністративних бар’єрах для здійснення бізнесу. Наприклад, у тому, скільки днів треба витратити для того, щоб відкрити підприємство, і скільки для того, щоб закрити. Податки – це дійсно дуже важливе питання, але в українських умовах наріжним каменем залишається саме питання адміністрування цього процесу», – додає він.
Нині, за підрахунками Світового банку, в Україні передбачено 135 податкових платежів на рік, а для здійснення всіх цих розрахунків підприємствам щороку доводиться витрачати понад 650 годин.
